Шлях цешанівський Хотилюб

Хотилюб

Поселення, зв'язане у сфері господарській і культурній з Новим Селом і Цєшановом, повстало в XVI столітті. У наступному сторіччі було досвідчене воєнними подіями. Згідно переказам Карла Нотца, від початку минулого сторіччя в околицях західної частини села, званої Бабчин,виорано броню "зі шведських часів", яку тодішній власник майна в Хотидюбі Титус Зарицький, передав гр. Ланцкоронській.

Цей сам дослідник занотував також, на жаль без подання докладніших фактів, що: "По селі кружляють різні оповідання з часів турецьких нападів". Відомо однак, що результату "Туреччини", запевне під час наскоку в 1672 році, пропав ерекційний документ місцевої руської парафії. Відновив його лише в 1699 році тодішній власник села Адам Антон Белжецький, каштелян перемишльцький, королівський ротмістр. Раніше, близько 1693 року, отже ще за панування Яна III Собєського, місцева громада збудувала дерев'яну церкву. Село, що відбудувалося після наскоку, було в 1674 році наданим на зарплату домініканам, зведених раніше Белжецьким до Цєшанова.

На території села виступають тепер дві святині. Старшою є дерев'яна церква Найсвятішої Опіки Богородиці, збудована на місці попередньої в 1888 році. Філіальний костел Королеви Ядвіги повстав в 1996-2000 роках. У східній частині поселення існує також давнє греко-католицьке кладовище з нагробними пам'ятниками (XIX/XX ст.). По цей бік села, на виносі, в долині Брусенки, знаходиться також місце по садибі Зарицьких. У свою чергу, на західному кінці села існують залишки по невеликій садибі Преків.