Шлях цешанівський Жуків

Жуків

Старе, п'ятнадцятивічне село, пов'язане із заселенням волоським, належало до посади старости любачівського. Розвиток поселення порушили в XVII столітті суспільні неспокої, пов'язані з надмірними обтяженнями з боку старостинської адміністрації і татарськими наскоками, а також переходом шведських військ в 1656 році.Ерекційні документи місцевої руської парафії пропали під час так званої "Туреччини", напевно під час татарського наскоку осінню 1672 року. Фонд був оновлений після багатьох років, в 1715 році. Доречний документ видав Адам Микола Синявський, великий коронний гетьман, любачівський староста, син Миколи Героніма Синявського, польового коронного гетьмана, товариша боїв Яна Собєського.

Пам'яткою цих подій з 1672 року є, згідно з давніми переказами мешканців, два великі могильні кургани ("татарські"), розміщені на розлогих лугах в південній частині села, при головній дорозі з Цєшанова. Залишки цих курганів знаходяться там до тепер.

У місцевій церкві, якої корені сягають XVII століття, зберігся цікавий іконостас. Його ключовим елементом є ікона Хрещення Христа в Йордані, виконана в 1749 році Михайлом Рудкевичем, жовківським художником, проживаючим тоді в сусідньому Цєшанові. Михайло був сином відомого Івана Рудкевича,художника, пов'язаного з артистичним меценатством короля Яна III Собєського в Жовкві і тамтешньому осередку церковного малярства.

Крім церкви, виконуючої тепер функцію римсько-католицької філіальної каплиці в східній частині села, існує давнє греко-католицьке кладовище з руїною могильної каплиці Дорнбахів (1871р.). Наприкінці XVIII століття біля північних кордонів Жукова повстала німецька колонія Freifeld (теп. Koвалівка).