Шлях нарольський Нароль

Нароль

Місто Нароль повстало на інтенсивній хвилі урбанізації Розточчя. Закладеним було на переломі 80 і 90 років XVI століття Флоріаном Лящем і первинно, від імені свого засновника, називалося Флоріанів. Первинна назва не утрималася однак довго, а однією з причин було знищення міста, доконане козацько-татарсьимиі військами в листопаді 1648 року. Флоріанів здався по декількаденній облозі. Згідно локальній традиції опір захисників, на чолі яких був Юрій Лящ, власник нарольських маєтків, був, згідно з переказами,переможений в результаті зради місцевого мельника, який спустив воду із ставів і полегшив атаку татарам. Здобуття міста і замку власника було пов'язане з грабежом і мордуванням мешканців та численних втікачів зі східних земель. Згідно з думкою сучасників, була ца одне з нацтрагічніших подій першого року повстання гетьмана Богдана Хмельницька. Рештки повбиваних приховують розташовані могили над Танвою.

Памяткою цього трагічного періоду вважається кам'яна епітафія Юрія Ляща, залишки якого знаходяться тепер біля нарольського костелі. Крім того, ще багато років на території Наролю знаходили різні коштовності і монети, поховані, - як належить здогадуватися - перед воєнної пожежею.

Чергові спустошення принесли місту, що відбудовувалося, шведські війська, що проходили через Нароль навесні 1656 року. Не ощадила нарольські маєтки і польсько-турецька війна 1672 року, а особливо наскоки татарів. На спалахи вогнів підпалених через ворогів околишніх сіл, як і самого Нароля, направив свої відділи гетьман Ян Собєський. Відокремлений гетьманом полк під командуванням поручика Христофора Ласко 6 жовтня розбив тут два загони. Розкиданих татар переслідувано до пізньої ночі. Багатьо втопилося в Taнві, яка піднялася після дощу. Звільнено взятих в ясир, здобуто також багато худоби. Потім гетьман дозволив солдатам декілька годин відпочити і перед північчю рушив в подальший похід, керуючись на південний схід, у напрямку видимих вночі, палаючих сіл. Звіт про перебіг битви, гетьман представив королеві в листі, написаному на постої в Наролі.

У ведених в половині XVII столітті битвах, певну роль відіграв також Kрупець, невелике королівське поселення, що межує з Наролем і Липськом на півдні, через Taнев. Існували тут, збережені частково до наших днів при купецькій церкві, земляні зміцнення. Натрапив на них на початку XX століття неоціненний Карл Нотц, який написав: "Є за садибою священика різновид валу, великий якийсь насип. Згідно поданню є він ще з часів перед Хмельницьком". Крім того цей дослідник записав: "В саду руського ксьондза є якийсь насип, про який говорять, що там похоронений татарський хан". Мабуть це подання відноситься до часів згаданого раніше погрому татар під Наролем.

Після цих подій, з кінця 70 років XVII століття, тобто вже за панування Яна III Собєського, власником Нароля був Стефан Ян Сильницький, староста бучнівський, подільський хорунжий, королівський ротмістр і учасник воєнних експедицій короля. Новий власник сприяв також відбудові міста по воєнних знищеннях.

Нині мешканці Нароля увіковічили перемогу під Наролем пам'ятником. Стоїть він в центрі Нароля, у сквері перед ратушем. Має форму кам'яної брили з медальйоном з погруддям короля Яна III Собєського. На цоколі поміщено дошку з написом: "Яну III і Собєському і польському рицарству в честь 300-ої річниці розгрому татарів під Наролем і звільнення з ясиру 2000 військовополонених - спільнота Нароля 6.10.1972".

Крім пам'яток і слідів по часах Яна Собєського в Наролі залишилися численні пам'ятники з пізніших часів. У центрі Нароля звертає увагу масивна брила римсько-католицького костелу Народження НБ (1792-1804), забудова ринку з ратушею (л. 30. XX ст.) і кам'яною колоною святого Флоріана (1800r.). У Kрупці, в грунтовно оновленій давній греко-католицькій церкві (1899р.) міститься Концертно-Виставковий Центр. Біля північних кордонів міста, на території Нароля Села, височіє своєрідна візитна картка Нароля- палацово-парковий комплекс пізнього бароко Лосів (1770-1781), тепер оновлюваний через фонд Про Академія Narolense. Кладовище з каплицею Пузинів (1881р.) знаходиться в південній частині міста.