Поселення з відносно нестарою метрикою. Повстала з ініціативи Синявських на початку XVII століття і включеною була до складу олешицького ключа. Перш ніж зафіксувала своє існування, була доткнута наскоками і війнами. У цей період особливу загрозу для мешканців мали татари. На території Сухої Волі згідно локальним розповідям залишилися по них особливі пам'ятки. На пасовищі, так званих Казармах, знаходиоися таємничі три кургани. Карл Нотй дізнався від найстарших людей, що походили вони з часів татарських нападів, хоч схожі об'єкти сипано переважно на гранях волості.
У період панування Яна III Собєського, в 1687 році, збудовано в Сухій Волі дерев'яну церкву. Повстала з ініціативи Адама Миколи Синявського, тодішнього львівського і рогатинського старости, сина Миколи Героніма Синявського ,польового коронного гетьмана, близько пов'язаного з особою короля Яна III. Святиня та існувала до 30 років XIX століття. В той час на її місці поставлено нову церкву, яка разом з цілим поселенням припинила існувати після II світовій війні.
Тепер свідоцтвом існування села є греко-католицьке кладовище- пам'ятника, розташоване на пагорбі в глибині лісів (під'їзд від сторони Залісся).
| « Старе Село | Олешичі » |
| © 2011 UG Lubaczów | контакт | Проект був співфінансований у рамах програми польського розвиткового співробітництва Міністерства Закордонних Справ РП в 2011 р. Публікація виражає виключно погляди автора і не може бути ототожнювана з офіційною позицією Міністерства Закордонних Справ РП. | Виконання: tio interactive |
