Шлях великоочівський Кобильниця Руська і Волоська

Кобильниця Руська і Волоська

Два старі села, розташовані поблизу Великих Очей, сягають щонайменше XVстоліття, мають також зв'язки з Яном III. Король особисто гостив в корчмі в Кобильниці Руській. Цей епізод мав місце 5 липня 1694 року. Зафіксував його у своїх записках Казимир Сарнецький, резидент при дворі королівськім: "[у Яворові] Король вранці встав. Що день був непогожий, дуже не хотілося виїжджати королеві, за настійними просьбами королеви до Висоцька, з цим всім по вислуханій месі виїхав (.) на обід король до Кобильниці їхав, який в корчмі їв. Після обіду мерщій встав від столу, поспішив до Висоцька ".

Обидві Кобильниці не були чужі королеві Яну III. Під час своїх перебувань в Яворові на прохання місцевих попів, які особисто з'являлися перед королем, відновив ерекцію обох руських парафій: 4 жовтня 1679 в Кобильниці Волоській і 4 грудні 1681 року в Кобильниці Руській. У цьому останньому документі, виданому для отців Івана і Максима Ваньковичів,а також поповича Василя, Ян III гарантував священикам всілякі свободи, а також надав їм право виготовлення або спровадження пива і горілки на власні потреби, весілля, хрестини і свята. За часів ЯнаСобєського, точно в 1666 році, була збудована в Кобильниці Волоській дерев'яна церква, яка пережила до 1922 року.

У культурному спадку обидвох Кобильниць найважливішу роль виконує тепер давня церква в Кобильниці Волоській (1923р.), яка тепер слудить місцевим римсько і греко- католикам. Не пережила натомість церква в Кобильниці Руській (1921-1922, розібрана у повоєнний період. Осередок римсько-католицької парафії знаходиться в сусідньому Потоці Яворівськім, давній німецькій колонії під назвою Fehlbach. Як і в Кобильниці Волоській, так і в Кобильниці Руській знаходяться християнські кладовища з цікавими пам'ятниками образотворчого надгробного мистецтва з бруснинського каменярського осередку (XIX/XX ст.). Перед будинком лісничого Каменюка (присілок Кобильниці Руської) на території сьогоднішнього Управління лісового господарства Ярослава, росли ще донедавна два потужні дуби. Товстіший з них мав обхват 8 м і небагато уступав відомому "Барткові" з Загнанська (9,12 м). Його вік оцінювано на 500-600 років. Менший дуб мав в обхваті 590см. Обидва дерева були визнані пам'ятками природи.