Шлях великоочівський Лукавець

Лукавець

Село, закладене в половині XV століиття швидко стало лукавицьким осередком костьольного маєтку. Її господарська позиція була ослаблена у період сімнадцятовічних воєн. Під час татарського наскоку з 1672 року, на підставі джерел з епохи, зазначених через сучасного дослідника Яцка Базака : "В Лукавці[Татари] стяли 2 кметів, 108 забрали в неволю, [забрали] 50 штук худоби і 14 коней, а дві халупи спалили". Можна припускати, що ці, трагічні в наслідках, події мали місце незадовго до походу на татарські загони гетьмана Яна Собєського, який 7 жовтня 1672 року відігнав татар з околиць Любачева. Пам'яткою цього періоду були згідно Карлу Нотцу сліди валів, розташовані на залісеному, оточеному трясовинами узвозі в південній частині села, від сторони Великих Очей. За часів Собєського існувала в Лукавці дерев'яна церква, попередниця сучасної, збудованої в 1701 році. На церковному кладовищі відкрито поховання з половини XVII століття.

Інші перекази місцевої традиції пов'язують Яна III Собєського з дубами, зростаючими при місцевому дерев'яному костелі з 1756 року. Мали бути вони посаджені королем, який зупинився в Лукавці ,повертаючись з віденського походу. Пізніше між двома деревами повішені були дзвони, творячи тим самим оригінальну дзвіницю.

Біля дерев'яних святинь - церкви Святого Дмитра (1701р.) і костелу Панського Одкровення (1756р.), в Лукавці знаходиться третя сакральна споруда - парафіяльний костел Богородиці Королеви Польщі і Святилища Богоматері Лукавецької (1990р.). У цій святині оточена є культом чудесна картина Непорочно Початої Богоматері, що була коронована Папою Римським Яном Павлом II в 1991 році в Любачеві. Зображення походить з 1 половин XVII століття і первинно перебувало в Taртакові під Сокалем. Варто згадати, що Тартаків був заснований на підставі привілею короля Яна III Собєського з 1685 року.