Шлях Немирівський Вороблячин

Вороблячин

Вороблячин належить до найстарших місцевостей на Розточчі. У ранньому середньовіччі існувало тут оборонне місто, якого залишки відкрили археологи на вороблячинському урочищу "Замчисько". Вперше про село згадується в 1409 році. В той час мазовецький князь Семовіт IV надав їй Прандоче з Високої в землі черської, цим самим започаткував існування ключа вороблячинських, а пізніше немирівських маєтків. Віддалені культурні традиції свідчать про роль поселення, яку відігравало у минулому, а в певній сфері і нині на шляху, що веде через Розточчя, між Явором і Равою Руською.

Важливе значення в історії села виконувала церква і місцева парафія східного обряду, яка існувала вже на початку XVIстоліття. У наступному сторіччі, в 1670 році, Францішек Стадницький власник села, видав привілей, в якому підтвердив надання попівства для Яреми Труша, зятя Михайла Поповича і його наступників. З часів Яна Собєського походила також дерев'яна церква, збудована в 1662 році.

У сучасній панорамі села, яке можна побачити також з польської сторони границі, відзначається мурована церква Панської Зміни, збудованої в 1922 році. Запроектував її відомий архітектор Олександр Лушпинський. Дерев'яну церкву, розташовану в глибині села, в 80 роках. XX віку перенесено до заповідника в Києві, де і очікує на монтаж.