Равський шлях Рава-Руська

Рава-Руська

Давній повітовий осередок і важливий залізничний вузол. Після II світовій війни і нового розташування границі, Рава-Руська втратила на значенні. Після відкриття на початку 90-х років XXстоліття польсько-українського пограничного переходу, вона повільно повертає свій статус.

Місто, закладене в 1604 році впливовим родом Тртиньских, замінило старий комунікаційно-торговий осередок у ближньому Потеличі. Рава розташувалась у більш зручному місці, на шляху, визначеному через нові міські осередки в Замосці і Жовкві. У другій половині XVII ст. Рава-Руська входила у друге півстоліття свого існування. Мешканці міста встигли вже зазнати важкі хвилини у період епідемії холери (1623-1632) і переходу військ козацького гетьмана Богдана Хмельницького (1648р.)

Через Раву багато разів проїздив Ян Собєский, чи то їдучи до свого українського майна, чи теж в процесі численних воєнних експедицій. Під час зупинок в Раві, він писав листи до Марусеньки. Під час експедиції на татарські загони в жовтні 1672 року під Равою дійшло до сутички з татарами. Висланий гетьманом Собєским загін під командуванням ротмістра Опанаса Міявчинського розбив один із загонів татар Азамета Герея. Під час сутички 6 жовтня згинув Зор-Мура, татарський командувач. Звільнено також ясир, що супроводжувався татарами.

Вже по смерті Яна III Собєського, Рава-Руська була місцем триденної зустрічі короля Августа II, наступника Яна III, з царем російським Петром І. Під час північної війни перебував тут також король шведський Карл XII, який в 1704 році в зустрівся в Раві із Станіславом Лещинським, конкурентом Августа II до польської корони.

Місто, розташоване на правому березі річки Рати, зберегло первинний просторовий уклад з квадратним ринком. Первинні дерев'яні святині були замінені в XVIII і XIX століттях мурованими спорудами. Належить до них перш за все костел Св. Цосипа (1770-1776) і церква Св. Юра (1846р.). При в'їзді до міста від північного-заходу височіє зруйнований монастир реформатів (1726-1637), а в західній частині існують забудування монастиря феліціянок (к. XIX ст.). Тут також зберігся багатокультурний цвинтар, на якому можна побачити бруснинські вироби з каменю. При вулицях, вибігаючих з центрального майдану, звертають увагу цікаві приклади міских будинків і вілл з неостильними і модерністськими ознаками.